Волонтирь, -ря, м. Волонтеръ. Було тут військо волонтирі, то всяких юрбиця людей.
Дрівітня, дрівотня, дрі́вутня, -ні, ж. Бревно, на которомъ рубятъ дрова, а также и мѣсто, гдѣ оно находится. Хлопці щось робили та й покинули сокиру, устромивши у дрівотню. На дрівітні дров ні поліна. А турки, що тріски на дрівітні, валяються кучами. Чи пересуне що, чи переложить, а сама зирк із комори на дрівотню.
Дряпа́к, -ка́, м. 1) Царапина, 2) Машина-экстирпаторъ. 3) Истрепавшійся вѣникъ. 4) мн. = ожина.
Жабрь, -рів, ж. Жабры. Риба зітхнула жабрами і простяглася.
Зрада, -ди, ж. Измѣна, вѣроломство. Чи ти мене вірно любиш, чи на одну зраду? Сестру кликнула (Дідона) на пораду, щоб горе злеє росказать, Енеєву оплакать зраду. Співав він, що любив колись щиро та вірно, а йому зрада сталась несподівано. Ум. зрадка, зрадонька, зрадочка.
Ле́льом-поле́льом, нар. Еле ноги передвигая. Що ти ходиш лельом-полельом, наче тобі ступінь по червінцеві.
Подирбати, (-баю, -єш?), гл. Потрясти, подергать.
Попересушуватися, -шуємося, -єтеся, гл.
1) Обсушиться (о многихъ). Поки попересушувались після того дощу, то вже й вечір.
2) Пересушиться чрезъ мѣру (во множествѣ).
Ськання, -ня, с. Исканіе (въ головѣ).
Укосом нар. Косо. Ой знати, знати, хто з кого кпиться, здалека сідає, вкосом дивиться.
