Відхасник, -ка, м. Valeriana officinalis L. V. minor.
Вірник, -ка, м. Довѣренное лицо, повѣренный. «Рѣдкій помѣщикъ не имѣетъ вірника изъ жидовъ».
Ма́гура, -ри, ж. Высокая гора.
Окривджати, -джа́ю, -єш, сов. в. окривдити, -джу, -диш, гл. Обижать, обидѣть. Я їй дав усі гроші, а вона мені не дала усього хліба, за що ж вона мене окривджає?
Попідправляти, -ля́ю, -єш, гл. Поправить (во множествѣ).
Саркати, -каю, -єш, сарча́ти, -чу́, -чи́ш, [p]одн. в.[/p] саркнути, -кну, -неш, гл. 1) Фыркать, фыркнуть. 2) Фыркать, фыркнуть, отвѣтить рѣзко.
Хапання, -ня, с.
1) Хватаніе.
2) Взяточничество. Хапанням не дать дітям своїм ні щастя, ні долі.
3) Поспѣшность, торопливость. Через хапання та й зробили воза поганого.
Харцизяка, -ки, м. Ув. отъ харциз. Возьміть його, харцизяку — він уб'є мене.
Центаврія, -рії, ж. = центурія.
Честь, -ти, ж. Честь. Честь Богу, хвала, а вам на здоров'я. я б і сказав тобі, та честь на собі́ кладу. Я не хочу тебѣ этого сказать изъ уваженія къ самому себѣ.
