Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Водій, -дія, м. Вожакъ. Желех.
Го́нтовий, -а, -е. Сдѣланный изъ гонта. К. ЧР. 209. Ґонтовий дах Округи церкви. К. Оп. 132.
Заї́куватий, -а, -е. Заикливый. Аф.
Замуги́кати, -каю, -єш, гл. Запѣть тихо, подъ носъ.
Значний, -а, -е. 1) Значительный. Значная шість війська. 2) Видный, замѣтный. Був сей чоловік значний між усіма на сході сонця. К. Іов. 3. 3) Знатный. Значні пани і шляхетство. Стор. МПр. 67. Чоловік значного роду. Єв. Л. XIX. 12. 4) = значкий. Значні гроші, значний віл. Н. Вол. у.
Канареєчок, -чка, м. Ум. отъ канарейко.
Назуби́ти, -ся. Cм. назублювати, -ся.
Обридливо нар. 1) Надоѣдливо. 2) Противно.
Оладок, -дка, м. = оладка. Ном. № 7932.
Покудовчити 2, -чу, -чиш, гл. 1) = покудлати. 2) Отколотить.