Де-и́нде, нар. 1) Кой-гдѣ. Зімою були великі сніги, так де-инде закидало, що аршинів у три було. 2) Куда нибудь въ другое мѣсто; гдѣ нибудь. Іди, ринде, де-инде: там тебе не знатимуть і риндею не зватимуть. Іди ти, мати, де-инде пробувати, хліба-соли спокійно вживати. Давно се діялось... і не де-инде, а у нашій таки землі.
Завербува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Завербовать. Другу половину завербували собі в товариство ті шмаровози.
Каптуроносець, -сця, м. = каптурник.
Літне́нький, -а, -е., Ум. отъ літній.
Маку́шенка, -ки, ж. Кушанье, сваренное изъ конопляныхъ сбоинъ.
Напу́тниця, -ці, ж. Наставница. Порадо милая моя, напутнице моя і мати.
Рамено, -на, с. 1) Перекрестье креста. 2) Въ вѣтряной мельницѣ: каждое изъ двухъ бревенъ, проходящихъ сквозь валъ и перекрещивающихся, къ которымъ придѣланы крылья. 3) Въ мельницѣ: радіусъ соединяющій кругъ колеса съ осью. 4) Часть ступи походючої.
Спустошалий, -а, -е. = спустошений. Руїни панських замків, спустошалії костьоли.
Хабаль, -ля, м. Любовникъ, волокита.
Чорнокнижництво, -ва, с. Чернокнижіе, волшебство.