Боронити, -ню́, -ниш, гл. 1) Оборонять, защищать; хранить В морі не втопила, од смерти боронила. Предки наші славні боронили волю. Нехай мене Бог боронить від лихої напасти. 2) Запрещать. Оженися, сину, я не бороню, та не бери вдови, бо я не велю. Ой прошу вас, гості милі, не бороньте того. 3) Бороновать. Оре плугом, кіньми боронить.
Бухкотіти, -кочу, -тиш, гл. О громѣ: гремѣть.
Дошива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. доши́тися, -ши́юся, -єшся, гл. Дошиваться, дошиться.
Залютува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Прійти въ ярость.
Замі́с, -су, м. Количество взятой муки, глины и т. п. для замѣшиванья. Дає жінці борошно на заміс.
Познаходитися, -димося, -дитеся, гл. Найтись (во множествѣ). Усе познаходилося, що в їх покрадено.
Прохолодний, -а, -е. Прохладный.
Рубатися, -баюся, -єшся, гл. Рубиться. Рубайся, дерево, кривеє і правеє. Свій з своїм січися, рубайся, а чужий не мішайся.
Рясно нар. Обильно, густо. Ой вишенько-черешенько, чом не рясно родиш? Щоб у вас увесь вік так було рясно, як оце тепер на столі. Сади цвіли рясно. Рясно-рясно плакала. Ум. рясненько, ряснесенько.
Таліянчин, тальянчин, -на, -не. Принадлежащій итальянкѣ.
