Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

невірно

Невірно нар. 1) Невѣрно. Невірно він живе з жінкою. 2) Плохо, дурно. І од людей сміх, і Господь карає, і самим невірно. О. 1861. VI. 77.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 540.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕВІРНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕВІРНО"
Викласти Cм. викладати.
Вилабудати, -даю, -єш, гл. Съ трудомъ и медленно выискать, сдѣлать что нибудь, добиться чего нибудь. Треба б десь вилабудати якесь місце, де б можна забавлятись.
Дом'Я́ти Cм. доминати.
Непідлеглий, -а, -е. Независимый. Непідлегла воля духа. К. ХII. 23.
Обминути Cм. обминати.
Ольха, -хи, ж. = вільха.
Переліс, -су, м. Кустарниковый лѣсъ, пролѣсье. Ой за лісом та за перелісом, ой там стояв та зелененький дубок. Чуб. V. 985.
Позотлівати, -ва́ємо, -єте, гл. Истлѣть (о многихъ).
Попосмутувати, -ту́ю, -єш, гл. Попечалиться много. Попосмутував я на чужині. Г. Барв. 407.
Усочок, -чка, м. Ум. отъ ус.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕВІРНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.