Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Визеленити, -ню, -ниш, гл. Испачкать о траву. Визеленив сорочку. Конст. у.
Зогріти, -рію, -єш, гл. = зігріти. Синку, іди ж собі до тої хатки, зогрієш собі ручки. Чуб. І. 112.
Козловий, -а, -е. Козловый.
Ма́біть нар. = мабуть. Е-е, дядечку! вона, мабіть, чи не ковшем їх міряє. МВ. І. 107.
Обпарювати, -рюю, -єш, сов. в. обпарити, -рю, -риш, гл. Опаривать, опарить.
Рідно нар. 1) Родственно, но родному. Пригортиється до мене рідно. 2) Искренно, сильно (любить). Ум. рідненько, ріднесенько. Ой рад же б я ходити, тебе рідненько любити. Чуб. V. 190. Я люблю тебе рідненько. МВ. (О. 1862. І. 83).
Слабосильний, -а, -е. Слабосильный. К. Іов. 55.
Стерпіти, -плю, -пиш, гл. 1) Утерпѣть, вытерпѣть. Донька не стерпіла, борзо прилетіла. Гол. І. 195. 2) Вынести, перенести. Хто в біді біду стерпить, а хто в гаразді, — щоб ніколи біди не знав. Ном. № 2153. Кривоніс не стерпів такої одповіді. Стор. МПр. 137.
Ушкати, -каю, -єш, гл. Говорить «ужъ». З неї городянина зробить, ушкати, штокати.... навчить. К. (О. 1862. ІІІ. 22).
Цюприк, -ка, м. Верхушка. Вх. Зн. 79.