Бриньчати, -чу, -чиш, гл. Бренчать. Бандура горлиці бринчала.
Відзволятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відзволитися, -люся, -лишся, гл. Освобождаться, освободиться. Одзволилась єси від недуги твоєї.
Відчарувати, -ру́ю, -єш, гл. Путемъ колдовства заставить одного любящаго оставить другого. Сидить руда з моїм милим... Таки руду одчарую, з милим наживуся.
Жилля́р, -ра́, м. Крестьянинъ-земледѣлецъ, не имѣющій земли, бобыль.
За́гвіздок, -дка, м. 1) Въ продѣтомъ сквозь отверстіе концѣ (болта, бруска и пр.) колышекъ пли гвоздь, препятствующій концу обратно выдвинуться изъ отверстія. Напр. въ возу верхніе бруски́ в полудра́бку продѣты своими концами въ отверстія крижівни́ць и закрѣплены сзади за́гвіздками. 2) Чека, деревянный или желѣзный гвоздь, удерживающій колесо.
Знехотя, зне́хочу, нар. Нехотя, противъ воли, неохотно. Давно! — знехотя промовив Сухобрус і замовк. Знехочу баба порося ззіла.
Мушке́т, -та, м. Мушкетъ. Іде козак в Україну, мушкет за плечима. Ув. мушкетюга.
Позбірати, -ра́ю, -єш, гл. Собрать (во множествѣ). Шатнувся миттю сам із хати своїх троянців позбірати. Ой роспустив вівці, та не позбіраю.
Стрілити Cм. стріляти.
Шпичак, -ка, м.
1) Ростокъ, появившійся изъ земли. Повитикались червоненькі шпичаки пивонії та півників.