Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Багатиня, -ні, м. Богачъ. Чуб. ІІ. 399. Він такий багатиня, що не зна, куди гроші ховати. Конст. у. Та він більш од тебе надавав, — дарма, що бідний, а ти багатиня. Богод. у.
Дебели́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Дѣлать дебелимъ. Харьк.
Дури́світка, -ки, ж. Обманщица.
Ду́рнас, -са, м. = дурбас. Вх. Лем. 412.
Колувати, -лую, -єш, гл. 1) Идти кругомъ, идти по круговой линіи. Горою сонечко колує. О. 1862. IV. 23. 2) Кружить, колесить, дѣлать объѣзды. Хто колує, той вдома ночує. Чуб. І. 248. Волю колувати, як просто їхати та бідувати. Ном. № 11409.
Понадбивати, -ва́ю, -єш, гл. Надбить, отбить часть (во множествѣ).
Проводарь, -ря́, м. Проводникъ, вожатый. Ізмалечку я був сирітським батьком, від матері — проводарем удовам. К. Іов. 67.
Туркенька, -ки, ж. Ум. отъ туркеня.
Убраний, -а, -е. Одѣтый.
Уговтати, -ся. Cм. уговтувати, -ся.