Виставати, -стаю, -єш, сов. в. вистати, -стану, -неш, гл.
1) Быть достаточнымъ ставать, стать. Употребляется только безлично. Як вистало на юшку, то вистане й на петрушку.
2) Выступать, выступить, выйти, уйти. Вже (молода) з панянства вистає, до старих людей пристає.
3) Выдаваться, выдаться впередъ, выступить.
Заколоти́ти Cм. заколочувати.
Збаня́, -ня́ти, с. 1) Маленькій жбанъ. Ум. збаня́тко. 2) мн. Раст. Campanula ranunculoides.
Нетерпляче нар. Нетерпѣливо.
Околотувати, -ту́ю, -єш, гл. = околотити 1.
Охітниця, -ці, ж. Охотница. Юлиця — охітниця, та до сліз доводить.
Переконувати, -ную, -єш, сов. в. перекона́ти, -на́ю, -єш, гл.
1) Убѣждать, убѣдить.
2) Убѣждаться, убѣдиться въ чемъ по опыту. Я цього не переконав.
Позаплутуватися, -ту́ємося, -єтеся, гл. Запутаться (во множествѣ).
Полизькати, -каю, -єш, гл. Полизать. Де не взявся собака, — полизькав, полизькав.
Прителющитися, -щуся, -щишся, гл. Пристать, присосѣдиться. І він туди прителющився, наче його хто просив.