Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дру́жонько, -ка, м. Ум. отъ дружко.
Жваку́н, -на, м. Чавкающій, чавкунъ. Ум. жвакунець.
Замо́чувати, -чую, -єш, сов. в. замочи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Намачивать, замочить, обмачивать, обмочить. І риби не зловив, собі штани замочив. Чуб. III. 326. 2) Намачивать, намочить въ воду деревянную бочарскаго издѣлія посуду, чтобы она разбухла и не давала течи. 3)намітку. Обрядъ въ концѣ крестинъ. Погуляли, вже б слід іти намітку замочувати, а Семен просить, щоб ще по чарці. О. 1862. VIII. 2.
Кімлашня, -ні́, ж. соб. Калмыки. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Конвой, -во́ю, м. Конвой. Руки і ніжки закують в кайдани, конвоєм приведуть. Чуб.
Наві́двечір нар. Передъ вечеромъ. Гал.
Позомлівати, -ва́ємо, -єте, гл. То-же, что и зомліти, но о многихъ.
Посхилятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. Наклониться, нагнуться (во множествѣ). Хрести дубові посхилялись. Шевч. 430.
Роздражнити Cм. роздражнювати.
Чик II, меж. 1) Отъ чикати, — выражаетъ рѣзанье. О. 1862. IX. 119. 2) Выражаетъ прыганье (въ загадкѣ). Куций Степанко скрутився, звертівся, та й по хаті скаче — чик, чик! Ном. Заг. № 335.