Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

немівний

Немівний, -а, -е. Неразговорчивый, молчаливый. Кіт нелівний, хлоп немівний — обоє ледащо. Ном. № 1257.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 551.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕМІВНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕМІВНИЙ"
Дри́ґа́ння, -ня, с. Быстрое движеніе ногою; судорожное подергиваніе членовъ.
Збро́їтися, -ро́юся, -їшся, гл. Вооружаться. Желех.
Облинути, -ну, -неш, гл. Облетѣть.  
Печіння, -ня, с. = печиво. Вх. Уг. 258.  
Плита, -ти, ж. Плита. Міусск. окр. Гн. II. 121. Шух. І. 227. Долівка камінням виложена, плитами. Св. Л. 25.
Порисуватися, -суюся, -єшся, гл. Покрыться трещинами. Дошка порисувалася. Лубен. у. (Леонтовичъ).
Сповчити, -вчу, -чиш, гл. Сдѣлать, смастерить (съ трудомъ). Хату повчу та й не сповчу й досі. Вас. 208. Плахту наймичці яку сповчить. Вас. 208.
Супружник, -ка, м. Участникъ въ супругѣ, одинъ изъ спрягающихъ свои волы для совмѣстнаго паханія. Черк., Камен. уу.
Хазяїн, -на, м. Хозяинъ. Ой хазяїн дома хазяйнує, на білому спати лягає, а безщасний чумак у дорозі всяку муку приймає. Н. п. Гостям сміх, а хазяїну сльози. Ном.
Шкряботіти, -чу́, -ти́ш, гл. Царапать, скресть. Діду, діду! щось до нас у двері шкряботить. Рудч. Ск. II. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕМІВНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.