Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

непорухомий

Непорухомий, -а, -е. = нерухомий.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 555.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕПОРУХОМИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕПОРУХОМИЙ"
Барок, -рку, м. Поперечная палка для привязыванія постромокъ къ запряжкѣ; валекъ.
Друґа́р, -ра́, м. Рукоятка рулеваго весла у плота. Cм. керма. Шух. І. 181.
Завини́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Задолжать. А цибулька ся не вродила, а я довжок завинила. Чуб. V. 1095. Завинив я йому тридцять карбованців. Камен. у. 2) Провиниться. А що ж бо я кому завинила, за що ж мене ала доля побила? Гол. І. 358.
Оногдивай нар. 1) = оногди. 2) Позавчера. Вх. Лем. 444.
Прищулювати, -люю, -єш, сов. в. прищулити, -лю, -лиш, гл. 1) Прижимать, прижать (объ ушахъ). Кінь вуха прищулив. 2) Прищуривать, прищурить. Прищулив очі.
Пробужати, -жа́ю, -єш, гл. = пробуджувати. Пробужає свого пана. Чуб. V. 942.
Тарабанити, -ню, -ниш, гл. Барабанить. Тарабанив пальцями по столі. Св. Л. 234.
Трепіття, -тя, с. = трепеття. Гол. IV. 130.
Хлопчак, -ка, м. = хлопець. Канев. у.
Шкарб, -бу, м. = скарб. У Петренковому лісі єсть погріб, тільки завалився, — там шкарб похований. Грин. І. 62.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕПОРУХОМИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.