Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нерість

Нерість, -рости, ж. Все земное (кромѣ воды), что не растетъ и что не создано искусственно: земля, камни, металлы, т. е. вообще минералы. Водиця Іорданниця, очищаєш каміння, креміння і всякую нерість. Cм. нерость.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 557.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕРІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕРІСТЬ"
Гирмота, -ти, ж. Стукъ, грохоть. Вх. Лем. 403.
Ми́ґа, -ґи, ж. Пантомима. Він йому нічого не казав, а так на миґах, шо вони нічого й не думали, а той все знав.
Окорм, -му, м. Продовольствіе, провіантъ. Почали жолніре, консистуючи в городах і селах, беззаконні окорми і напитки од людей вимагати. К. ЧР. 10.
Орачка, -ки, ж. = оранка. Вх. Лем. 444.
Помантачити, -чу, -чиш, гл. Поточить косу мантачкою.
Спопеліти, -лію, -єш, гл. Обратиться въ пепелъ, истлѣть. Бодай стадо виздихало, бодай кужель спопеліла, бодай дитя скаменіло. Гол. І. 43.
Умелигати, -гаю, -єш, гл. = умережити 2. Поїла вона все, що було на подвіррі, навіть шкарбани старі і драну свитину умелигала. Грин. ІІ. 210.
Царів, -рева, -ве Царевъ, царскій. Боюсь царевих собак. Ном., заг. № 134.
Чабачина, -ни, м. = чабак. Ум. чабачинка.
Щент Въ выраженіи: до щенту. До тла, до корня, совершенно. Дерезу до щенту викорчував, бо так росплодилась, що пів города запаскудила.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕРІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.