Вікодавній, -я, -є. Древній, очень старый. Це дід вікодавній.
Волівня, -ні, ж. соб. Воды, быки. Та й багато волівні нагнали на ярмарок.
Диво́висько, -ка, с. 1) Зрѣлище. З иншими приятелями на дивовисько пішов. 2) Удивительное явленіе.
Ді́рочка, -ки, ж. Ум. отъ дірка.
Клонити, -ню́, -ниш, гл.
1) Клонить, наклонять. Клонить і в дощ, і в погоду зелені віти додолу. Лежу собі та й думаю, а сон мене так і клонить. Ой сон, мати, ой сон, мати, сон головоньку клонить.
2) клонити голову. Кланяться. І не прохались, бо такий невірний був немилосердний, що дурно й голову було клонити.
На́дити, -джу, -диш, гл. 1) Привлекать, приманивать. Те наде, що ваде. (Річки) надили дівчат у чисту воду. То вже надить стара дівка молодих парубків до залицяння. Там здобиччу ти надив козака. Старосвітські співаки, надючи гарним словом ухо людське, на добро, на милосерде наставляли. 2) Ловить удочкой рыбу. Не надь, рибалко молоденький, на зрадний гак ні щуки, ні лина.
Найменува́ти, -ну́ю, -єш, гл. 1) Наименовать, назвать. 2) Назначить.
Невістонька, -ки и невісточка, -ки, ж. Ум. отъ невістка.
Повідач, -ча, м. Разсказчикъ.
Потрухнути, -ну, -неш, гл. Сгнить (о деревѣ). Потрухли чумацькі вози і занози.