Імжити, імжу, -жиш, гл. = мжити. Ой у саду дрібен дощик імжить. Ой на горі сніжок імжить.
Непутити, -чу, -тиш, гл.
1) Мѣшать, быть помѣхой, стоять на дорогѣ, сбивать съ пути, съ толку. Любов... і мозок непутить, і кров. Не мені непутить отой Улас головатий, а то б не взяли сина у москалі. Воно б можна до паламарки теє — нема що! але ж батько непутить, а сина чортма.
2) Портить, развращать. Багато нашого брата горілка непутить.
3) Съ отрицаніемъ безлично. не непутить. Не мѣшаетъ. Хоч би й десятку дали, то воно не непутило б.
Облаяти, -лаю, -єш, гл. Разругать.
Омела, -ли, омельга, -ги, ж.
1) Раст. омела, Viscum album.
2) — дубова. Раст. Loranthus europaeus L.
Охкати, -каю, -єш, гл. = охати.
Переиначувати, -чую, -єш, сов. в. переиначити, -чу, -чиш, гл. Переиначивать, переиначить, дѣлать, сдѣлать иначе, измѣнить. Переиначити сього діла не можна.
Позализувати, -зую, -єш, гл. Зализать (во множествѣ).
Почерничити, -чу, -чиш, гл. Побыть монахиней.
Стегно, -на́, с.
1) Ляшка. Также у вола. Не показуй чоловіку стегна.
2) Часть терлиці. (Cм.). Ум. стегенце. Ув. стегни́ще, стегняка. Писала писака: хто прочитає, тому стегняка.
Уборошнитися, -нюся, -нишся, гл. Выпачкаться мукой.