Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Біляр, -ра, м. Бѣлильщикъ. І стала одежа його осяйна, вельми біла, мов сніг, якої біляр на землі не може вбілити. Єв. Мр. IX. 3.
Виплекати, -каю, -єш, гл. Выкормить (искусственно), воспитать. Викохай і виплекай таку другу дочку. Н. п.
Відносити, -шу, -сиш, сов. в. віднести, -су, -сеш, гл. Относить, отнести. Звелів царь віднести дітей у церкву на ніч. Чуб. Я приносив, а відносити тобі вже черга. Чуб.
Ґлу́зи, ґлузува́ти = Глузи, глузувати.
Мохови́тий, -а, -е. Обросшій мхомъ. Вх. Уг. 252.
Нацупити Cм. нацуплювати.
Обручати, -ча́ю, -єш, сов. в. обручи́ти, -чу́, -чиш, гл. Обручать, обручить.
Пододавати, -даю́, -є́ш, гл. Окончить прибавлять (во множествѣ).
Рогове, -во́го, с. Плата за выпасъ рогатаго скота. Заплатив рогового сім карбованців.
Спамятати, -та́ю, -єш, гл. Вспомнить. Не спам'ятаю коли саме це діялось. Канев. у.