Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зрівнятися, -ня́юся, -єшся, гл. 1) Сравниться, сравняться. Турчин у воду покотивсь, вода зрівнялась. Мл. л. сб. 87. 2) Поровняться. Скоро зрівнявсь із ними, зараз поздоровкавсь із тим братом Якимом. Рудч. Ск. І. 206.
Ле́стощі, -щів, ж. мн. Лесть. Харьк.
Ли́шко, -ка, с. Ум. отъ лихо.
Мана́тка, -ки, ж. Платокъ. Втерла чорні очі писанов манатков. Федьк. І. 100. Манатки, ків. а) Пожитки. Микола вдосвіта забрав свої манатки і пристав до другої ватаги. Левиц. І. б) Одежда плохая. Жиди посхоплювались, да піднявши манатки, так і майнули. Рудч. Ск. II. 194.
Нахилити, -ся. Cм. нахиляти, -ся.
Підлагоджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. підлагодитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Починяться, починиться. 2) Подготовляться, подготовиться.
Прокрутитися, -чу́ся, -тишся, гл. Провертѣться. Як устанеш, удосвіта, та до пізна й прокрутишся і попоїсти гаразд ніколи. Екат. г.
Ремесниця, -ці, ж. Ремесленница. Конст. у.
Уворужувати, -жую, -єш, сов. в. уворужити, -жу, -жиш, гл. Вооружать, вооружить. Вворужила єси на брата брата. К. ЦН. 314.
Шкареберть II, -ти, ж. = шкопирта. КС. 1887. VI. 476.