Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бризкання

Бризкання, -ня, с. Брызганіе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 98.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИЗКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИЗКАННЯ"
Бовтач, -ча, м. = бовт 1. Вх. Пч. II. 26.
Гіренький, -а, -е., Ум. отъ гіркий. Гіренький мій світ! Федьк. І. 100.
Жи́жло, -ла, с. 1) = жигало 2. 2) Палка, которой мѣшаютъ солому, когда смалять кабана.
Знищення, -ня, с. Уничтоженіе, истребленіе.
Кий II, мѣст. сокращенное изъ який въ выраж. кий біс! Гліб. кий чорт! Мнж. 61.
Нюхнути, -хну, -не́ш, гл. Однокр. в. отъ ню́хати. Тільки що нюхнув — та ачхи! Рудч. Ск. І. 4.
П'ялило. Cм. П'яло.
Угожий, -а, -е. = вгоден.
Уклін, -лону, м. Поклонъ. Чуб. IV. 220.
Шварний, -а, -е. = моторний. Желех. Варуй же ся, шварне дівча, з чорними бровами. Гол.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРИЗКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.