Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ні

Ні нар. 1) Нѣтъ, не. Підеш ти до його? — Ні. Скажи правду ти мені, а чи любиш мене, а чи ні? Н. п. Ні з ким мені розмовляти до білого світа. Н. п. Ні на кого жалкувати. Мет. 259. 2) Н. п. Нічого не брали: ні торбини, ні хліба. Єв. Мр. VI. 8. ні в сих, ні в тих. Въ недоумѣніи, въ нерѣшимости, растерявшись. Сам Турн стоїть ні в сих, ні в тих і репетує на своїх. Котл. Ен. ні сіло, ні впало. Безъ всякаго повода, совершенно неожиданно. Одного разу сей дурень їй каже так — ні сіло, ні впало: добродійко, чи ви б мене не одружили? Г. Барв. 306. То було ніколи й не загляне в нашу хату, обминає наш двір десятою вулицею, .... а це колись одного дня, ні сіло, ні впало, Параска рип нашими сінешними дверима. Левиц. ПЙО. І. 378. ні сюди, ні туди. Для обозначенія неловкаго или затруднительнаго положенія. Чуб. І. 275. тепер мені так, що ні сюди, ні туди. Я теперь въ крайне неловкомъ (затруднительномъ, безвыходномъ) положеніи. Наїхали гості, вона (пані) й покликала якогось там Микиту, що рубав там дрова... і звеліла розносити чаї... Раз по раз смик та смик за поли: — «Сюди, Микито! Туди, Микито!»... Пані якось не потрапила за полу, та за очкур і смикнула, а він, гаспидів, та був зашморгом... Зоставсь Микита з чаями посеред хати, мов кінь спутаний, та повернувшись до панії: «Сюди, Микито! Туди, Микито! Оттепер вже ні сюди Микиті, ні туди!». Весел. Оповідач, № 42. 3) ні на віщо и ні на що. Ни къ чему. Оддасте мені те, що вам у дворі ні на віщо не потрібне. Г. Барв. 196. ні на що звівся. а) Разорился, обѣднѣлъ, прожился. б) Обезсилѣлъ, исхудалъ отъ болѣзни, горя и пр. 4) ні в світі. Ни за что, никогда. От же, було, й плаче, і тужить, і нарікає на долю, а матері ні в світі не пожаліється. Г. Барв. 112. 5) ні за віщо. За ничто. Старі гроші підуть ні за віщо. Лебед. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 565.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НІ"
Ду́рень, -рня, м. 1) Дуракъ. Скоріш дурень одурить розумного, як розумний дурня на розум наведе. Ном. № 6155. Ти думаєш, дурню, що я тебе люблю, а я тебе, дурню, словами голублю. Чуб. V. 1114. Хто скаже: «дурню», на того буде огонь пекельний. Єв. Мт. V. 22. уманьський ду́рень. Человѣкъ ссбѣ на умѣ. Уманьський дурень: з чужого воза бере та на свій кладе. Посл. з ду́рнем зчепи́тись, — ду́рнем зроби́тись. Съ дуракомъ свяжись, — самъ дуракомъ будешь. Ном. № 6170. 2) Дурачки, родъ игры въ карты; разновидности: про́стий ду́рень, неві́рний, підкидни́й. КС. 1887. VI. 465.
Калантарити, -рю, -риш, гл. Калякать, болтать громко. Знають гості й сами, що вони нудні, — а то чого б вони калантарили. Ном. № 11905.
Кибисть, -сти, ж. = кебета. Нема кибисти у його. Н. Вол. у.
Міху́р, -ря́, м. Волдырь, водяной пузырь отъ обжога и пр. Камен. у. Ум. міхурець.
Патрамент, -ту, м. Поколѣніе. Як здохне в дворі малигувата скотина: чи то свиня, чи овечка, чи то корова, до вже не буде добра, аж двадцять патраментів передохне. Кіевск. у.
Переташовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. переташуватися, -шуюся, -єшся, гл. Перекладываться, переложиться. Дорога була труска і приходилось разів кілька переташовуватись.
Півмертвий, -а, -е. Полумертвый. Ненечка лежа на постелі півмертві. Федьк. Розбійники зоставили його півмертвого. Єв. Л. X. 30.
Раква, -ви, ж. Масляница, масленка. Шух. І. 307.
Тяляпало, -ла, с. 1) Мужчина, который возится съ жидкостью, разливая ее. Шейк. 2) Пачкунъ, неряха. Шейк.
Узімі, взімку, нар. Зимой. Хто еліті гайнує, той взімі голодує. Ном. № 557.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.