Виповідати, -даю, -єш, сов. в. виповісти, -вім, -віси, гл. Выражать, выразить, высказывать, высказать. Кожен народ виповідає свої думки, свій погляд — по — свойому. Усі беремось вести народ, не знаючи його, а не хочемо у нього й трохи повчитись хоч би тієї мови.... котрою навкруги нас милліони наших земляків свої думки і надію, горе й радощі виповідають.
До́лник, -ку, м. Мѣра жидкости въ двѣ осьмушки.
Молоди́на, -ни, ж. Сливки.
Нелюбий, -а, -е. 1) Немилый, нелюбимый. Поховаю сина та під церквою, нелюбу невістку під дзвіницею.
2) Непріятный.
Побрязкати Cм. побрязкувати.
Поинакшати, -шаю, -єш, гл. Измѣниться. Садок сей у вас зараз поинакшав би.
Полізти, -зу, -зеш, гл. Полѣзть. Полізьмо на дуба. Люде б'ють гадюку, а вона, бідна, уже й не полізе. Завдав жаху! аж волосся до гори диб полізло.
Ткнутися, ткнуся, ткнешся, гл. Кинуться куда. Їй тепер, як тому чоловікові, що у степу заблудився: туди ткнися — пусто, і туди никни — голо. Куди не ткнуся, нема поради.
Уводитися, -джуся, -дишся, сов. в. увестися, уведуся, -дешся, гл.
1) Вводиться, ввестись.
2) Соблазняться, соблазниться.
Узголов'я, -в'я, с. Изголовье. Те місце (в горах), де кам'яна постіль мостилася — крейдяний обвал, а на йому менший, як узголов'в.
