Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

норичуватий

Норичуватий, -а, -е. Вольной фистулой.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 570.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НОРИЧУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НОРИЧУВАТИЙ"
Збо́їни, -їн, ж. мн. Мелко перебитая солома.
Карапавка, -ки, ж. = коропавка. Вх. Зн. 24.
Мигті́ти Cм. миготати.
Наві́сити Cм. навішувати.
Нюхання, -ня, с. Нюханіе.
Оскалити, -ся. Cм. оскаляти, -ся.
Стремінце, -ця, с. 1) Ум. отъ стремено. 2) У мастеровъ, льющихъ изъ мѣди: деревянныя стѣнки для глиняной формы, въ которой отливается предметъ: гибкая дощечка, концы которой сведены и сцѣплены въ зарубкахъ, въ средину набивается глина; по минованіи надобности концы разнимаются и стремінце снимается съ формы. Шух. I. 281, 283.
Улюблений, -а, -е. Любимый, возлюбленный. Пані моя, пані моя, пані влюбленая. Мет. 122.
Хунтівка, -ки, ж. Порода грушъ.
Черешнина, -ни, ж. Одно дерево черешни. Ой вишнино-черешнино, чом ти листу не пускаєш? Чуб. V. 202.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НОРИЧУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.