Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Букодірка, -ки, ж. = букивчак. Вх. Уг. 228.
Зчесати Cм. зчісувати.
Коріння, -ня, м. соб. 1) Коренья. На сире коріння, на біле каміння ніжки свої козацькії посікає. Дума. В Лесі тільки й було роботи, що копати коріння, варити зілля. К. ЧР. 2) Пряности. Желех. Ум. коріннячко. Щоб ті сади висохли аж до коріннячка. Чуб.
Ломіга, -ги, ж. Большая дубина, большая палка.
Мжи́ти, мжить, гл. безл. Мороситъ (о дождѣ).
Невістюк, -ка, м. = бабій.
Ревище, -ща, с. 1) Сильный ревъ. Як ускочив вовк у череду, а вона як спинить ревище. Лебед. у. 2) Мѣсто, гдѣ ревуть коровы, волы, чуя кровь скотины. Буяють мов на ревищі бики. К. Пс. 89. Заревів Марко, як віл на ревищі. Стор. МПр. 19.
Роспинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. розіпнутися и розіпястися, -пнуся, -нешся, гл. 1) Распяливаться, распилиться, растягиваться, растянуться. 2) Распинаться, распясться. Постав хрест і розіпнись на йому. Драг. 73.за ко́го. Отстаивать кого, стоять горой за кого. Распинайся, умри за них. Кв. І. 2. 3) Разставлять, разставить ноги, руки. На порозі не можна роспинаться. Чуб. І. 102.
Фертиґати, -ґаю, -єш, гл. Играть на свирѣли. Kolb. І. 76.
Ціцати, -цаю, -єш, гл. = ссати. Вх. Уг. 274.