Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нужа

Нужа, -жі, ж. соб. 1) Вши. Коли не п'є, так нужу б'є, а все не гуляє. Ном. № 769. Убрання, постоли порвались і нужі повна очкурня. Котл. Ен. 2) Мухи. Тут, біля загонів, нужа б'є скотину дуже. Слов. Д. Эварн. Воли... ішли нехутко по дорозі да знай хвостами нужу проганяли. Рудч. Ск. II. 171.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 572.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НУЖА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НУЖА"
Завзя́ття, -тя, с. Энергія, отвага, стойкость, неуступчивость, упорство. Колихали (отамана) на руках, вихваляючи його лицарське завзяття. Стор. M. Пр. 148. А в братів твоїх козаків багато завзяття. Макс. 1834. 86.
Люти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. = лютувати. Магнат лютився. Мир. ХРВ. 92. Він лютиться, що я не радивсь його. Н. Вол. у.
Магомета́нський, -а, -е. Магометанскій. Желех.
Насунути, -ся. Cм. насувати, -ся.
Перечикати, -каю, -єш, гл. Дѣтск. перерѣзать.
Писарець, -рця́, м. Ум. от. писарь.
Понажений, -а, -е. Привыкшій къ чему, разлакомившійся. Я горілки не п'ю, а на вино понижений. Волч. у.
Указування, -ня, с. Указываніе.
Хурдига, -ги и хурди́ґа, -ґи, ж. Тюрьма. О, погано в бісовій хурдизі сидіти. Канев. у. Гамалія по Скутарі по пеклу гуляє, сам хурдигу розбиває, кайдани ламає. Шевч. 59. Защо це нас, братця, позапірали в цю тісну хурдигу? Мир. ХРВ. 134.
Чмель, -лю, м. Раст. Helichrysum arenarium Dc. ЗЮЗО. І. 124.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НУЖА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.