Вінець, -нця, м. 1) Вѣнокъ. Ізвила вінець та пішла в танець. Ой де взялися буйнії вітри, скинули вінок у тихий Дунай. 2) Вѣнецъ. На главу йому корону, вінець щирозлотий. 3) Обрядъ вѣнчанія; вѣнецъ. Одчини ворітця до конця, Іде твоя сестриця од вінця. Розчесав їй косу до вінця. Що твоє дитя чувало? Під царським вінцем стояло, правою рукою шлюб брало. 4) Дѣвство, дѣвственность. збавити, розвити вінець. Лишить дѣвственности. Ум. вінчик.
Дя́дик, -ка, м. Отецъ. Ум. дя́дичок.
Злидарю́ка, -ки, ж. Ув. отъ злида́рь.
Книгарь, -ря, м. Книжный торговецъ, книгопродавець. За поміччу ш. п. Кожанчикова, що не тільки яко книгарь, але яко правдивий... приятель покійників прийнявся за сю справу, друкується тепер усе. .
Кокошка, -ки, ж.
1) Курица.
2) — зелена, зеленоно́га. пт. Gallinula chloropus. Ой на горі, на горі кукала кокошка. Гей во моєм городчику зелена кокошка.
Ле́квар, -ру, м. Варенье изъ сливъ.
Настовпужити, -ся. Cм. настовпужувати, -ся.
Прапращурський, -а, -е. Относящійся къ прапращуру. О, любі пращурі, що давнину зазнали прапращурську.
Придверний, -а, -е. Придверный. придве́рна стіна — стѣна въ которой находится дверь.
Скапутитися, -чуся, -тишся, гл. Умереть, издохнуть, околѣть.