Бар, -ру, м. Мокрое мѣсто между холмами.
Довгочху́н, -на́, м. Долго чихающій.
Лопота́, -ти́, ж. Названіе сита въ загадкѣ (отъ гл. лопотати, т. к. сито лопотить, ударяясь о руку). Прийшла кума до куми: дай, кумо, лопоти, поляпати та й піти.
Наси́дітися, -джуся, -дишся, гл. Насидѣться. Коло неї не насидиться.
Острішник, -ка, м. Бревно съ колышками для удержанія соломы на крышѣ.
Поклоччити, -чу, -чиш, гл. — прядіво. Порвать коноплю при мятьѣ и обратить ее въ паклю.
Прокашлюватися, -лююся, -єшся, сов. в. прокашлятися, -ляюся, -єшся, гл. Прокашливаться, прокашляться. О, бодай його! — скрикнув він, прокашлюючись. Прокашляйсь без зубів, сестрице, до мене ближче прихились.
Ряндка, ряндочка, -ки, ж. Ум. отъ рянда.
Травонька, травочка, -ки, ж. Ум. отъ трава.
Хльоп! меж., выражающее ударъ. А він бабу хльоп в писок. Cм. хляп.
