Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обаясник

Обаясник, -ка, м. Злой духъ, летающій къ женщинѣ по ночамъ, — часто это умершій мужъ, если жена о немъ сильно горюетъ. КС. 1890. X. 59. Cм. перелесник.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 2.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБАЯСНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБАЯСНИК"
Азія́тський. 1) Азіатскій. К. Кр. 28. Замчано кобзаря на край світу між азияцьку дичу. К. ХІІ. 130. 2) Варварскій, жестокій.
Відвітний, -а, -е. Отвѣтный.
Їднанки, -но́к, ж. мн. Cм. єднанка 2. Шух. І. 34.
Луга́рик, -ка, м. Ум. отъ лугарь.
Парубчак, -ка, м. Молодой парень, юноша. Промовив парубчак, хитаючи головою. Левиц. Пов. 181.
Передзижчати, -чу́, -чи́ш, гл. Пережужжать.
Помрітися, -мріється, гл. безл. Представиться, пригрезиться.
Розгейкатися, -каюся, -єшся, гл. = розгайкатися.
Спірити, -рю, -риш, гл. Отколотить. Вх. Лем. 469.
Хвастати, -таю, -єш, гл. Хвастать. Не хвастай, що в тебе сто рублів є. Ном. № 11213.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБАЯСНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.