Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обвітріти

Обвітріти, -рію, -єш, гл. Быть обвѣяннымъ вѣтромъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 4.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБВІТРІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБВІТРІТИ"
Блиндарь, -ря, м. 1) Волъ, косящій ногами. КС. 1898. VII. 46. 2) Нищій. Желех.
Вивірка, -ки, ж. Бѣлка. Вх. Пч. II. 7.
Гентина, -ни, ж. Кусокъ дерева, грубо отдѣланный для приготовленія изъ него ложки, клепки для деревянной посуды. Шух. І. 247. 249.
Горта́нка, -ки, ж. = Горлянка 1? ЕЗ. V. 47, 57.
Клинцювати, -цюю, -єш, гл. 1) Забивать клинъ. Харьк. г. 2) Набивать стѣну для обмазки глиной. Чуб. VII. 380.
Нескребений, -а, -е. Невычищенный; нечищенный. Лазав би, як свиня нескребена попереду ухом веде. Дума. Подають їм рибу нескребену. Грин. III. 452.
Перенайти, -йду, -деш, гл.кого́. Перетянуть кого на свою сторону. Вх. Лем. 447.
Пронозуватий, -а, -е. Пронырливый.
Скрушити, -ся. Cм. скрушувати, -ся.
Труса, -си, ж. Тревога, смятеніе. За тим натовпом, клопотом та трусою, то я не урвала й годинки з людьми попрощатись. МВ. (О. 1862. III. 50). Вчинив єси ясу і поміж панами великую трусу. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБВІТРІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.