Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бакир 1
Бриндзити, -джу, -дзиш, гл. Дѣлать бриндзу. Вх. Зн. 4. Cм. бриндза.
Воркотя, -ті, об. Ворчунъ, ворчунья.
Гнилуша, -ші, ж. Третья четверть луны. Чуб. І. 11. Cм. гнилий 3.
Зду́ховина, -ни, ж. У четвероногаго животнаго: часть между ребрами и сѣдалищными костями. Черк. у.
Кликотіти, -кочу, -чеш, гл. = клекотіти.  
Мота́тися, -та́юся, -єшся, [p]одн. в.[/p] мотну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Мотаться, мотнуться, болтаться. А ти, хвуст, що робив?.. Мотався да чеплявся то за кущ, то за пеньок. Рудч. Ск. І. 18. 2) Шататься, ходить, дѣлая то одно, то другое; хлопотать, суетиться. Бабуся мотається по своїй хаті, як клубок, да все робить. Г. Барв. 501. «Світи світло! сип вечеряти!». Чоловік схопився, мотається, кинувся до печі, горшки витягає. Грин. І. 295. мотнутися — броситься, то-же, что и метнутися.
Підхилити, -ся. Cм. підхиляти, -ся.
Скубка, -ки, ж. 1) = скубанка 1. Од чого більш жаль візьме: чи од батькових скубок, або хоть і пужки, чи од материного голублення. Кв. 2) мн. Родъ игры въ карты, при которой проигравшихъ дергаютъ за волосы. КС. 1887. VI. 471.  
Унадний, -а, -е. = унадливий.