Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обдутися

Обдутися, -ду́юся, -єшся, гл. 1) Распухнуть, раздуться. Увесь обдувся як барило. Котл. Ен. Він од горілки ввесь обдувся. Котл. Ен. II. 22. 2) Опиться. Обдувся води, аж боки росперло.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 7.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБДУТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБДУТИСЯ"
Відлюдний, -а, -е. Удаленный отъ людей.
Доло́к, -лку, м. Ум. отъ I. Діл.
Допра́вити Cм. доправляти.
Ковизитися, -жуся, -зишся, гл. = комизитися. Сим. 213.
Навзакла́д нар. Объ закладъ. Побився Максим навзаклад. Мир. ХРВ. 145.
Плямовитий, плямуватий, -а, -е. Пятнистый, въ пятнахъ. Черк. у. Н. Вол. у.
Похилити, -ся. Cм. похиляти, -ся.
Промазати, -мажу, -жеш, гл. Промазать извѣстное время.
Рукомество, -ва, с. Ремесло. Зараз знати, що той парубок у людіх був, бо рукомества навчивсь. Харьк. г.
Хухрити, -рю, -риш, гл. = лузати. Хухрити насіння. Лубен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБДУТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.