Віття, -тя, с. соб. Вѣтви. Долина глибока, а калина висока, аж додолу віття гнеться.
Діря́вий, -а, -е. = Діра́вий. Пазуха була дірява.
Коршомка, -ки, ж. Ум. отъ коршма.
Оледащіти, -щію, -єш, гл. Облѣниться, нравственно опуститься.
Очкур, -ра, м.
1) Шнурокъ, вдѣваемый въ штаны для ихъ поддержанія, гашникъ. Штани на йому без очкура й матні. З переляку очкур луснув. Били мене скілько влізло — очкур перервали.
2) У мѣщанъ: презрительное названіе крестьянина. Міщанин узиває селянина — очкур, чубрій, а селянин міщанина — салогуб.
Поборсень, -сня, м. Постромка.
Пороспечатувати, -тую, -єш, гл. Распечатать (во множествѣ).
Ріпачнисько, -ка, с. Поле подъ рапсомъ.
Спичак, -ка, м.
1) Молодой ростокъ камыша.
2) Рыба-самецъ въ то время, когда онъ трется.
Сукенце, -ця, с. Ум. отъ сукно.