Ґрунта́ля, -лі, ж. Родъ жгута по верхнему краю четена (Cм. четен), сплетеннаго изъ растеній: или дерези, или Cornus sanguinea.
Дубцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Колотить, бить.
Кайданиці, -ць, ж. мн. = кайдани. Вбрали б ноги в кайданиці, а руки а скрипиці! Тото тобі, леґінику, за чужі ягниці.
Навди́ранці нар. = навдери. Давай навдиранці!
Насолювати, -люю, -єш, сов. в. насолити, -лю́, -лиш, гл. Насаливать, насолить.
Неохота, -ти, ж. Неохота, нежеланіе. Яким з більшою неохотою одвітував йому.
Погукати, -ка́ю, -єш, гл.
1) Покричать. Ой піду я, гукаючи, горобчика шукаючи, буду в жалю погукати, горобчика проклинати.
2) Громко позвать.
Покачатися, -ча́юся, -єшся, гл.
1) Покататься, поваляться. Кінь покачався на траві.
2) Побѣжать. Текля... покачалась до його, крикучи: «Татко! тат-ко!»
Спохмура нар. Изъ подлобья, сурово. Спохмура дивиться.
Сталь, -лі, ж.
1) Сталь. Дзеркало ясне з твердої сталі.
2) = сталька. Волоки в одну сталь з валу.