Висловляти, -ля́ю, -єш, сов. в. висловити, -влю, -виш, гл. Выражать, выразить, говорить, сказать, разсказать. Висловлювали так, щоб він нас уторопав. Ви́словив сам, сам і одвічай.
Виштуркати, -каю, -єш, гл.
1) = виштрикнути. Хотів ся перекрасти та собі очі виштуркав.
2) Вытолкать.
Запи́ти Cм. запивати.
Звал, -лу, м. Сваливаніе, упадъ. Бий мати до звалу.
Підозрити, -рю, -риш, гл. Заподозрить; примѣтить. Підозрили вони, що він краде, та й стали доглядати.
Подлятися, -для́юся, -єшся, гл. Промедлить извѣстное время.
Позалипати, -паємо, -єте, гл. Облипнуть (о многихъ).
Потакач, -ча, м. Поддакивающій. Потакач тим. і живе, що язиком грає.
Почасту нар. Часто. І почасту в огонь кидали його і в воду.
Чхати, чхаю, -єш, гл.
1) Чихать. Курище к небу донеслось, Боги в Олимпі стали чхати.
2) Съ трудомъ итти, ѣхать, тащиться. Чхали, чхали, та на степу й ночували.
3) чхать мені́ на йо́го! Плевать мнѣ на него.