Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гегеп меж. = геп.
Замо́чувати, -чую, -єш, сов. в. замочи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Намачивать, замочить, обмачивать, обмочить. І риби не зловив, собі штани замочив. Чуб. III. 326. 2) Намачивать, намочить въ воду деревянную бочарскаго издѣлія посуду, чтобы она разбухла и не давала течи. 3)намітку. Обрядъ въ концѣ крестинъ. Погуляли, вже б слід іти намітку замочувати, а Семен просить, щоб ще по чарці. О. 1862. VIII. 2.
Злущувати, -щую, -єш, сов. в. злущити, -щу, -щиш, гл. Сдирать, содрать, счистить.
Намоло́тися, -мелю́ся, -лешся, гл. Намолоться.
Перекривдити, -джу, -диш, гл. Обидѣть, оскорбить. За правду перекривджену война. К. ПС. 31.
Потерятися, -ря́юся, -єшся, гл. Испортиться, разорваться, разрушиться, разстроиться. Ой десь стоїть парочка, любая розмова, ой як третій умішається, то й потеряється. Н. п.
Пундюха, -хи, ж. Названіе коровы. Вх. Лем. 459.
Рушення, -ня, с. Ополченіе. Владика благословляє нас на рушення. М. 11р. 51. Мов посполитеє рушення латина в царстві завелось. Котл. Ен.
Тибель, -бля, м. Деревянный гвоздь. Вас. 149. Шух. І. 88. Рудч. Чп. 249. Дома є вербовий тибель, той, що пластини збивають. Грин. І. 220.  
Фовзатися, -заюся, -єшся, гл. Ползать. Фовзаются.... гадина чорна і сороката. Шух. І. 22.