Відпускати, -каю, -єш, сов. в. відпустити, -пущу, -стиш, гл. 1) Отпускать, отпустить. Петра на волю відпустили. 2) Отчаливать, отчалить. В тій галері від пристані далеко одпускали, чорним морем далеко гуляли. 3) Отпускать, отпустить, ослабить. Оце наївся, треба й очкур відпустити. 4) Разрѣшать, разрѣшить (отъ грѣховъ). Одпусти, Боже, гріха, в кого жінка лиха: і моя недобра.
Грива́к, -ка́, м. Сизый голубъ, вяхирь, Columba palumbus.
Гуда́к, -ка, м. 1) Музыкантъ, скрипачъ. Ой гудаки красно грають, а я не танцюю. 2) Насѣк.: скрипунъ, дровосѣкъ, Cerambyx. Ум. Гуда́ченько. Заграй же мі, гудаченьку, як сам розумієш. Гудачок.
Дзиґа́рний, -а, -е. Часовой. Дзиґарна стрілка.
Квашений, -а, -е. Кислый, скисшій. Квашене молоко на сир зсілося.
Підкувати Cм. підковувати.
Попідрівнювати, -нюю, -єш, гл. Подравнять (во множествѣ).
Скоромина, -ни, ж. Скоромное, скоромная пища. Прощавай, скоромино, йди, піснино. Забажалось йому скоромини.
Султанський, -а, -е. Султанскій.
Хлептати, -пчу, -чеш, гл. = хлебтати. Не погане море, що собаки хлепчуть. Та ж він хлепче кров людськую, мов собака воду.
