Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дзьо́па, -пи, ж. 1) = Дівчина. Юж дзьопа оддати. Вх. Лем. 409. Вх. Уг. 236. 2) Старый платокъ. Вх. Лем. 409.
Дзю́ркнути, -ну, -неш, гл. Политься струей. Раз цюкнув, кров дзюркнула. Млр. л. сб. 229.
Молоде́ча, -чі, ж. соб. Юноши, парни, молодежь.
Обійматися, -маюся, -єшся, сов. в. обня́тися, -німуся, -мешся, гл. Обниматься, обняться. Ой сидять вони (голуби) та й цілуються, сивими крильцями обіймаються. Лукаш.
Погарюкати, -каю, -єш, гл. = погарикати.
Поруч нар. Рядомъ. Поруч себе сажав. Макс. В одній домовині із ним поховайте, да положіть, мати, поруч головами. Мет. 95.
Проторохтіти, -хчу, -тиш, гл. Прогромыхать. Хутко проторохтіли вулицями. МВ. (О. 1862. III. 71).
Стараскатися, -каюся, -єшся, гл. Слѣзть, стащиться. Стараскались піп і попадя з горища.
Фукати, -каю, -єш, гл. 1) Дуть (ртомъ). Шейк. 2) Браниться, кричать. Брат на брата та ворогує, сестра на сестру чари готує.... дочка до ненька сміло фукає. Чуб. ІІІ. 417, 418. — на ко́го. Бранить кого, кричать на кого. Іде наймит із пан щини, на воли фукає. Гол. І. 220.
Хазя́йка, -ки, ж. Хозяйка. І такою хазяйкою зробилась невсипущою на все село. Рудч. Ск. І. 179. Ум. Хазя́єчка. Чуб. V. 1026. Ти ж моя хазяєчко кохана! МВ. (О. 1862. III. 50).