Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Богомілець, -льця, м. Богомолець.
Ди́нда, -ди, м. Шатунъ.
Знимка, -ки, ж. Льстивая женщина, подлиза. Подольск. г.
На́веть нар. = навіть.
Півтора числ. Полтора. Як ми любилися півтора року. Чуб. V. 149. Надувся, як півтора нещастя. Ном. № 3373. Що не скаже, то все півтора людського, — все глупость. Чуб. І. 248.
Приговорювати, -рюю, -єш, сов. в. приговори́ти, -рю́, -риш, гл. Приговаривать, приговорить, примолвлять, присказывать. Рудч. Ск. І. 16. Буйним вітрам та й приговорила: «Повій, вітре, з далекого краю». Мил. 119.
Приязно нар. 1) Привѣтливо, любезно, пріязненно. 2) Искренно. Стали приязно прохать, щоб він їм росказав. О. 1862. VI. 60. Чого маленькому мені тоді так приязно молилось? Шевч. 404. Ум. приязненько. Живемо ми оттакеньки приязненько собі та любо. МВ. І.
Рубанок, -нку, м. Рубанокъ, стругъ. Уман. у.
Сукенце, -ця, с. Ум. отъ сукно.
Упоетизувати, -зую, -єш, гл. Опоэтизировать. Упоетизований мужичий син. К. XII. 24.