Аре́нда, -ди, ж. и др. = Оре́нда и др.
Веліти, -лю, -лиш, гл. Велѣть, приказывать, приказать. Ой чому не прийшов, чому не приїхав, як я тобі, серденько, веліла? не веліти. Не позволить, не велѣть, запретить. Мені мати не велить з тобою, серце, говорить. Не велять ходити, дівчини любити. Я не велю милому журитися.
Говіти, -ві́ю, -єш, гл. Говѣть. Говів, Богу невимовно. Коли ви будете говіть? — Тоді, як хліба не стане.
Зако́їти, -ко́ю, -їш, гл. Начать дѣлать дурное. Спусти їм, то таке закоють, і власть твою собі присвоить.
Заті́ва, -ви, ж. Затѣя.
Крикливиця, -ці, ж.
1) Кликуша. Була оце, але вмерла жінка крикливиця. Як воно на вашу думку: чи то од Бом оті крикливиці, чи воно з дання, чи з нечистою силою накладають?
2) мн. крикливиці. Болѣзненное состояніе ребенка, когда онъ кричить безъ слезъ. Прийшла я до вас з крикливицями і безсонницями. Кури-куриці, нате вам крикливиці.
Окріяти, -я́ю, -єш, гл. Выздоровѣть; поздоровѣть.
Півонія, -нії, півонь, -ні, піво́ня, -ні, ж. = пивонія.
Ситник, -ка, м. Дѣлающій сита, ситовщикъ. Не сват ситник коробейникові. Ум. си́тничок.
Уїжджати, -джаю, -єш, гл. = уїздити.
