Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обложити

Обложити, -жу́, -жиш, гл. 1) = обікласти. Пан обложив біля себе роботників. Грин. І. 217. 2) Уложить (спать). Я обложив її з дітьми, — було це уночі. Новомоск. у. 3) Обложить, осадить. Ой ні, не татари, — християнська сила, мов хмарами грімучими табор обложила. К. Досв. 7. 4) безл. його обложило. У него распухла шея — при дифтеритѣ, а также при заушницѣ. Екатеринославск. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 15.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБЛОЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБЛОЖИТИ"
Безмовно нар. Молча. Безмовно сиділи. МВ. ІІІ. 32.
Груше́вий, -а, -е. Грушевый. Грушевий квас, грушева палиця.
Забенкетува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Запироваться. Аф.
Лі́гма нар. 1) Лежнемъ. То на полі, то в господі лігма не лежали. Мкр. Н. 2) Лігма. Горизонтально. Шух. І. 74.
Невдержка, -ки, ж. Невозможность выдержать, удержаться. Вони давай на мене кричать; я бачу, що вже невдержка, та й давай тікать. Екатер. у.
Попідточувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и підточити, но во множествѣ.
Розгнівити, -влю, -виш, гл. = розгнівати. Чим я тебе, моя матінко, розгнівила? Мил. 194. Розгнівить старшину! як то можна?.... та він тобі й зуби повибива. Канев. у.
Трямок, -мка, м. см. трям.  
Узаємно нар. Взаимно.
Фолькотіти, -кочу, -тиш, гл. Неясно говорить, шепелявить. Вх. Зн. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБЛОЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.