Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Авди́торство, -ва, с. Пребываніе авди́тором (въ 1-мъ знач.).
Жі́нчин, -на, -не. Женинъ, принадлежащій женѣ. Він в жінчиних мотнувсь патинках. Котл. Ен. Хома з того часу зарікся коней купувати та жінчине вередування сповняти. Рудч. Ск. II. 177.
Ікровиця, -ці, ж. Рыба-самка. Вх. Зн. 37. Cм. ікрець.
Незнавидіти, -джу, -диш, гл. = зненавидіти. Незнавидів хлопця та й незнавидів і прогнав. Канев. у.
Обпитати, -та́ю, -єш, гл. Спросить (всѣхъ). Оббігав, обпитав усе село. Васильк. у.
Оттак нар. Вотъ такъ, вотъ такъ то. Оттак Вовчок жене ляхів повчок. Ном. № 673. Оттак! не бродячи качку піймав. Ном. № 1648. оттак-пак. Вотъ такъ то, вотъ какъ. Чого це ти, о. Хведор, взявся на своїх дочок? Вони ж дурно не їдять твого хліба... — Оттак-пак! Ба ще б посідали та руки поскладали. Левиц. І. 141. Ум. оттакеньки, оттакечки.
Погребарь, -ря, м. Могильщикъ. Вх. Зн. 51.
Роскудовчити, -ся. Cм. роскудовчувати, -ся.
Сорочка, -ки, ж. Рубаха, рубашка, сорочка. Як неділя, то й сорочка біла. Ном. № 530. Ум. соро́ченька, сорочечка. Чуб. V. 332.  
Столичок, -чка, м. Ум. отъ стіл.