Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Борконь, -ня, Раст. Melilotus officinalis. Лв. 100.
Зарива́ти 1, -ва́ю, -єш, сов. в. зари́ти, -ри́ю, -єш, гл. Зарывать, зарыть. Узяв того сина і вбив та й зарив під корито. Рудч. Ск. І. 43. Упав так, що аж носом зарив. Ном. № 6634.
Кімлашня, -ні́, ж. соб. Калмыки. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Назу́кісь нар. Наискось.
Позапоганювати, -нюю, -єш, гл. Загадить, осквернить (во множествѣ).
Розбештати, -таю, -єш и розбештувати, -тую, -єш, гл. Разбаловать, развратить. О. 1862. І. 72. Оці його могоричі та трахтирі і розбештали. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Розсякати, -ка́ю, -єш, сов. в. розсякнути, -ну, -неш, гл. Размягчаться, размягчиться отъ жидкости. Розсяк глей добре, як масло.
Сіменець, -нця, м. Конопляное сѣмя. Вх. Лем. 465.
Токарівна, -ни, ж. Дочь токаря.
Украй нар. 1) По окраинѣ, мимо, возлѣ. Їхала пані вкрай города. Ном. заг. № 130. 2) Окончательно, совсѣмъ, совершенно. Ой помалу-малу, мій таточку, грай та не врази мого ти серденька вкрай. ЗОЮР. I. 22.