Безрукий, -а, -е. Не имѣющій руки или рукъ. То старець убогий, він безрукий, безногий.
Віддячливий, -а, -е. Старающійся отблагодарить чѣмъ-либо. Він такий оддячливий був.
Дви́гну́ти, -ся. Cм. Двигати, -ся.
Задивува́ти, -ву́ю, -єш, гл. Удивиться. Й аж сі панове задивували.
Ключувати, -чую, -єш, гл. У овчинниковъ и кожевниковъ: мять кожу при помощи ключа. Cм. ключ 6.
Нама́зувати, -вую, -єш, сов. в. намазати, -мажу, -жеш, гл. 1) Намазывать, намазать. То я тобі шию намазала. 2) Плохо писать, написать (красками).
Невдалиця, -ці, об. Неумѣлый, неумѣлая, неспособный, неспособная ни къ чему.
Поросплатувати, -тую, -єш, гл. То-же, что и росплата́ти, но во множествѣ.
Хробачник, -ка, м. Лекарственное растеніе, употребляемое отъ глистовъ.
Цур меж.
1) Прочь съ чѣмъ, кѣмъ, ну его, тебя.... (выражаетъ желаніе избавиться отъ чего, не имѣть съ чѣмъ дѣла). «Цур їй, пек від нас!» каже Олена. Цур тобі, який ти дурний. Таке робили, що цур йому вже і казать. Цур тобі пек!
2) Чуръ, стой, погоди (выражаетъ запретъ, непремѣн. условіе, напр. въ игрѣ). Цур на тонший кінець! Цур, міньки не розміньки! мертвого з гроба не вертають. Е, ні, стривайте, цур не грать, а то не буду й танцювать, поки барвінку не нарву та не уквітчаюсь.