Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вальний, -а, -е. 1) Хорошій, красивый. А Михасьо з Мариною там то вальна пара. Грин. ІІІ. 650. 2) Сильный, обильный, во множествѣ имѣющійся. Такий вальний сніг на дорозі, що й не пройдеш.
Веселісінький, -а, -е. Совершенно, очень веселый. Мил. 162.
Захмызуваты, -зую, -єш, гл. Загородить хмизом. Славяносерб. у.
Мерви́стий, -а, -е. Измятый, помятый. Мервиста солома.
Напрова́джувати, -джую, -єш, сов. в. напрова́дити, -джу, -диш, гл. 1) Наводить, навести, направлять, направить на что. Напровадив його на п'яну дорогу. Закр. 2) Наводить, навести много. Напровадив гостей повну хату. 8) Наговорить многое. Язиком намолов та напровадив усякої нісенітниці.
Понадавлювати, -люю, -єш, гл. Надавить (во множествѣ).  
Пооцінювати, -нюю, -єш, гл. Оцѣнить (во множествѣ).
Пранцюватий, -а, -е. 1) Зараженный сифилисомъ. Мил. М. 88. 2) Бранное: негодный, мерзкій. Пранцюваті коні. Набрались пранцюватого духу. Стор. МПр. 169.
Страждувати, -дую, -єш, гл. Страдать. Страждує худоба та й самому страждування. Камен. у.
Християнка, -ки, ж. Христіанка.