Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бровенятко

Бровенятко, -ка, бровеняточко, -ка, с. Ум. отъ брова.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 100.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРОВЕНЯТКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРОВЕНЯТКО"
Божечок, -чка, м. Крестикъ натѣльный. Мил. М. 60.
Карабунитися, -нюся, -нишся, гл. Лѣзть, карабкаться. Куди воно карабунитися ще!
Кондійка, -ки, ж. Ендова; церковный сосудъ, въ которомъ святятъ воду.
Мату́ня, -ні, ж. = матуся.
Напа́лювати, -люю, -єш, сов. в. напалити, -лю́, -лиш, гл. 1) Натапливать, натопить, накаливать, накалить. Напалили піч. 2) Нажигать, нажечь. Треба замазувати на сволоці хреста, що напалюється у страшний четверг. ХС. VII. 419.
Наустити Cм. наущати.
Окіп, око́пу, м. 1) Окопъ, валъ со рвомъ. Окіп (круг току) розвалила на десять локіт. Драг. 58. На долині при окопі дівчина гуляє. Чуб. V. 2) жидівський окіп. Еврейское кладбище. Житом. у.
Подуванити, -ню, -ниш, гл. Подѣлить. Між собою подуванили.
Поросхлюпуватися, -пуємося, -єтеся, гл. Расплескаться (во множествѣ).
Роспустний, -а, -е. 1) Распущенный. Федьк. Пов. 6. Добре, що у тебе діти не роспустні. КС. 1882. X. 57. 2) Развратный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРОВЕНЯТКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.