Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обморок

Обморок, -ку, м. бере́ кого́. Дурно кому. Мене обморок бере, такі млію... Руки, ноги трусяться. Г. Барв. 212.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 19.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБМОРОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБМОРОК"
Зва́бити Cм. звабляти.
Зга́рячу нар. Сгоряча. Прости мене, я згарячу забувся. Шевч. 293.
Непохибний, -а, -е. Безошибочный, вѣрный. Він правдою непохибною дише. К. ЦН. 193. Непохибну тобі про це дам раду. К. ЦН. 270.
Окостяк, -ка, м. Позвоночный столбъ.
Пазолки Cм. пазілки.
Піднебення, -ня, с. 1) Небо, Palatum durum. Грин. II. 329. Та так учепиться за язик, то за піднебення, що ніякою силою її й не відірвеш. Кв. 2) Сводъ въ печи; также въ гончарной. Cм. сльоси. Вас. 193, 180.
Пожати Cм. пожинати.
Свербила, -ли, ж. Раст. = голодовина. Вх. Пч. І. 12.
Стеблистий, -а, -е. Съ большимъ стеблемъ. Грин. III. 82. Широке поле, жито густеє, коренистеє, стеблистеє. Чуб. III. 365.
Страмно нар. = соромно. Камен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБМОРОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.