Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Держачо́к, -чка, м. Ум. отъ держак.
Діду́х, -ха́, м. или діду́ха, -хи, ж. 1) Солома, которую стелять въ хатахъ наканунѣ Рождества Христова. О. 1861. XI. Св. 60. Чуб. І. 44. ІІІ. 437. 2) Фитиль, напитанный остатками отъ перечистки воску. 3) Пробка изъ соломы. 4) Связка тростника или соломы, употребляемая для загорожи или обшивки стѣнокъ куреня и т. п. Чуб. VII. 379.
Жабурі́ння, -ня, с. 1) Водоросль: водяной мак, conferva. 2) Лягушечья икра. 3) Внутренности дыни.
Їй-бо, їй-Богу. = Єй-Богу. Ном. № 4356, 6298.
Кострубатий, -а, -е. 1) Косматый, вихристый. Москалі руді, пикаті, та бородаті, та кострубаті. Левиц. І. 334. 2) Шероховатый. Лебед. у.
Покопити, -плю, -пиш, гл. Собрать, сложить въ копи. Г. Барв. 146. Покосили, погребли, а покопити — ні. Мнж. 166. Ми своєму пану ізробили славу: ой ми сіно покопти, вечеряти заробили. Н. п.
Попідмащувати, -щую, -єш, гл. Подмазать (во множествѣ).
Посороматися, -маюся, -єшся, гл. = посоромитися.
Почортіти, -тіємо, -єте, гл. Развратиться. Почортіли, забули Бога. Сим. 141.
Пущадло, пущало, -ла, с. Ланцетъ для пусканія крови. Херс. Желех.