Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оболок

Оболо́к, -ка, м. 1) Окно. По під мій оболок до другої ходить. Гол. III. 389. 2) мн. Оболоки. Лазурь небесная. Це, що ми бачим над собою синє, до це ще не небо, а це оболоки, а те, шо ходить по під оболоками, до то хмара. Чуб. І. 2. Cм. облак.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБОЛОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБОЛОК"
Гейку меж. Призывный возгласъ. Тетяно! чи не знаєш, гейку, де зсипано просо?
Глухнути, -ну, -неш, гл. Глохнуть.
Дові́льний, -а, -е. 1) Довольный. Я довільний вашим словом, кохані судці. Н. Вол. у. 2) Доступный для пользованія каждому. — «Чи можно з цієї криниці коня напоїти?» — Чому ж, не можно: вода довільня. Харьк. 3) Имѣющійся въ достаточномъ количествѣ. Довільні дрова у нас. Харьк. у. 4) Произвольный.
Доже́вріти, -рію, -єш, гл. Дотлѣть, догорѣть безъ пламени.
Знов нар. Снова, опять. І знов увійшов у Капернаум. Єв. Мр. II. 1. Та йди, нене, знов до мене. Макс. (1849), № 24.
Корсатка, -ки, ж. 1) Раст.? 2) — гірська. Рас. Hieratium aurantiacum. Шух. І. 20.
Обв'язувати, -зую, -єш, сов. в. обв'язати, -жу, -жеш, гл. = об'язувати, об'язати.
Погорілля, -ля, с. Несчастье отъ пожара. Він просить на погорілля.
Посовом нар. Посовываясь. Сядеш верхи та посовом і перелізеш, щоб у воду не впасти. Лебед. у.
Хм! меж. Гмъ! Полт. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБОЛОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.