Бутей, -тея, м. = ботей. Вівці ж мої, вівці, великий бутею, хто вас буде пасти, як я ся оженю?
Воко, -ка, с. = око. мн. вочі, вічі. Чужую кучу віючи, вочі завсіди запорошиш. Лізе в вічі мов оса. Довго, довго козаченька вічми провожала. у вічу = в очу. Як загилив по потилиці, так аж каганці в вічу засвітились. Ум. вочко, вічко, мн. ч. вочка, вочиці, вічка, віченьки. Соньки-дрімки у віченьки.
Задерев'Яні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = задеревіти.
Зві́дци, звідціль, звідціля́, нар. = звідсіль. Ой звідци гора, а звідти друга. Як я маю, козак Нечай, звідціль утікати, славу свою козацькую під ноги топтати.
Картувати, -тую, -єш, гл. — по́ле. Разбивать поле на полосы.
Кукурудз, -дза, м. Шишка хвойнаго дерева.
Лавниківство, -ва, с. Должность ла́вника.
Ли́шок, -шку, м. = лишка 2.
Хрестний, -а, -е. Крестный. Жиди у Юди Христа купили, на смерть хрестную осудили.
Царствечко, -ка, с. Ум. отъ царство.