Ваканцьовий, -а, -е. 1) Вакантный.
2) Заштатный, отставной. Ісправники все ваканцьові.
Випивати, -ва́ю, -єш, сов. в. випити, -п'ю, -єш, гл.
1) Выпивать, выпить. Випивай до дна, щоб велика росла. Горе — море: пий його, не вип'єш. він випивши, він трохи випивши. Онъ подъ хмелькомъ. ви́пити повну, не малу, т. е. випити повну чарку горя, лиха. Узнать много горя. Він же з мене і кров виссе.... Не даром його жінка така замліла та занепала. Випила, видно, не малу, добра душа, на своєму віку.
2) Выѣдать, выѣсть. Жук хліб випиває. — очі. Выклевывать, выклевать глаза. Яструби з орлами випивали очі.
Віддякуватися, -куюся, -єшся, віддячитися, -чуся, -чишся, гл. = відлякуватися, віддячитися. Я не зможу тобі віддячитися.
Дзьо́ха, -хи, ж. О женщинѣ: вертушка? болтунья? Се вже мабуть тобі та дзьоха набрехала.
На́долонка, -ки, ж. Нашивка изъ кожи или сукна на всю ладонь, чтобы не терлись рукавицы.
Поналежуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Належаться (о многихъ).
Похвилювати, -люю, -єш, гл. Поволновать.
Пригравати, -раю, -єш, гл. Аккомпанировать.
Твердісінький, -а, -е. Очень, совсѣмъ твердый.
Хватнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хватати.
