Видавець, -вця, м. Издатель. Можна буде сказать видавцям наських граматок.
Де́нний, -а, -е. Дневной. Нічна зозуля денну перекує. Як освітить денним світом тії темпі ходи, тоді тілько буде користь із Жовтої води. І зачули вони (Адам та Ева) голос Господа Бога, що ходив по саду денною прохолодою.
Напла́кати, -ла́чу, -чеш, гл. 1) Наплакать. як кіт напла́кав. Очень мало. 2) Навлечь плачемъ. Нехай уже Мати Божа прощає мене грішну, що я своєму рідному братіку лихо наплакала.
Поблудити, -джу́, -диш, гл. Поблудить. Поблудивши по морям, якось і землю видко стало.
2) Заблудиться. Не ідіть лугами, бо поблудите.
3) Ошибиться, напортить въ дѣлѣ. Коби тут не поблудити де в чім.
Порозсмикуватися, -куємося, -єтеся, гл. Раздергаться (во множествѣ).
Удача, -чі, ж.
1) Характеръ, натура, свойство. Таку вдачу йому Бог дав. Така вже вдача собача. Лучче п'ятак передачі, аби до вдачі. удачу до чого мати. Имѣть къ чему способность. Побачить, що.... хлопець або дівча до чого вдачу має.
2) Удача, успѣхъ. Уже, мо, з упруг пройшло, а вдачі не має, та й тільки — не ловиться риба.
Унезабарі нар. Вскорѣ. Четвертий рік настав внезабарі, — чоловік з полку вертається.
Усвітити, -чу, -тиш, гл. Освѣтить. Оченьками всю світлоньку всвітили.
Чмутувати, -ту́ю, -єш, гл. Проказить, шалить. Опівночі приходять парубки і лякають дівчат, перебравшися.... Дореготавшися, хлопці годі чмутувати, скидають видумки свої і в рядок сідають за стіл. Въ слѣдующ. стихахъ Макаровскаго въ значеніи: ухаживать за кѣмъ, утѣшать? Или просто: шутить? Ся голубонька тряслася, рученьки ламала.... Доня й милого забула, стогне та голосить. Говорила б, так же мови у обох немає, ледві дишуть, мов не чують, голос замірає; но Тарас — козак бувалий: взявши Харитину, чмутував; умів розважить матір і дитину.
Шпряха, -хи, ж. = шприх.
